Молитва
Мово! Пресвятая богородице мого народу! З чорнозему, з любистку,м”яти,рясту,євшан-зілля,з роси,з дніпровської води,від зорі і місяця народжена.
Мово!Мудра Берегине,що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ наш на небесному олімпі волелюдності,слави і гордого духу.
Мово,що стояла на чатах коло вівтаря національного храму й не впускала туди злого духа скверности,ганьби.І множила край наш талантами,невмирущим вогнем пісень,і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним…
Мово наша!Звонкова криниця на середньохресній дорозі нашої долі!Твої джерела б”ють десь від магми,тому і вогненна така.А вночі купаються в тобі ясні зорі,тому і ласкава така.Тож зцілювала Ти втомлених духом,давала силу і здоров”я,довгий вік і навіть безсмертя тим,що пили Тебе,цілющу джерельницю, і невмирущими ставали ті,що молилися на дароване тобою слово.Бо „Споконвіку було слово,і слово у Бога,і слово було Бог”.
Мово наша!Пресвятая незаймана Діво!Яничарами в степах піймана,на курному шляху зґвалтована,в дикий кривавий ясир ординцями погнана,в рабство за безцінь на торжищі продана.
Стражденнице,великомучинеце,Матір Божа наша,в Сибіри й на Колими погнана,в соловецьких ямах згноєна,за моря й океани розвіяна,голодомором викошена,лютим чоботом розтоптана,стонадцять раз розстріляна, чорнобильською смертю засіяна.
Мово наша!Передчасно постаріла,посивіла,змарніла,на хресті мук розп”ята, на палю посаджена,за ребро на гак повішена дітьми-покручами…Мово наша,убога прочанко з простягнутою рукою!Осквернена й знеславлена своїми дітьми…
Прости їх рідна!Прости їхні гріхи вільні і невільні,прости той чорнобильський плід і те дике зілля,що густо вродило на нашому трагічному лану і прости цю велистражденну землю,на якій диявол справив моторошне весілля,де здичавілі від крові ангели його все котять і котять моторошні тумани на Великі луки,поки його лукаві слуги косять наші молоді трави.
Прости їх,змалілих,здрібнілих нащадків козацького роду,які повірили лукавим корчмарям і ненажерливим косарям,що Ти не древня,що ти не мудра,не велична,не прекрасна,не свята,не вічна єси.Перероджений плід із дерева нашого роду впаде в чорнобильську землю значно раніше,ніж ти…
Стаю перед Тобою на коліна і за всіх благаю,прости нас грішних й не ховайся за чорнобильську межу,а повернися до нашого краю…
Я викликаю тебе із нетрів,із боліт,із забуття,я ж висвячую Тебе святою водою і священним вогнем. Самоспалюючою любов”ю своєю відгоню від Тебе злих духів,молюся за Тебе,скроплюю живою водою воскресіння,виціловую лик твій скорботний,Матір Божа,Мово мого народу!
Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним і віщим Словом від лісів — до моря,від гір – до степів.Освіти від мороку і освяти свято руську землю,Русь-Україну,возвелич,порятуй народ її навіки!
Катерина Мотрич